Ні насильству!

ЩО ТАКЕ ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО І ЯКИМ ВОНО БУВАЄ?

Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” дає таке його визначення:  “Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання, або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь”.

У світовому масштабі потерпілими від домашнього насильства в абсолютній більшості є ЖІНКИ. Зокрема, аналізуючи дані щодо постраждалих від домашнього насильства у Львівській міській територіальній громаді упродовж 2022 року 87% постраждалих від домашнього насильства становлять жінки.

Які бувають види насильства?

Українське законодавство виділяє чотири форми домашнього насильства:
• ФІЗИЧНЕ
• ПСИХОЛОГІЧНЕ
• ЕКОНОМІЧНЕ
• СЕКСУАЛЬНЕ

ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалої.
Ви зіткнулися із фізичним насильством, якщо вас:
• Б’ють чи штовхають;
• Не випускають з власного дому або не пускають до нього;
• Погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці;
• Змушують до вживання алкоголю чи наркотиків;
• Позбавляють їжі, перешкоджають відпочинку чи сну;
• Проти волі вас переміщують в межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.

ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВРО – насильство, пов’язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Ви зіткнулися із психологічним насильством, якщо вас:
• Систематично принижують і вами маніпулюють;
• Ображають словесно або негативним жестами, мімікою;
• Переслідують, постійно контролюють, погрожують;
• Зневажають та ігнорують бажання, думки, почуття, безпідставно критикують;
• Позбавляють права на захист честі та гідності;
• Шантажують;
• Ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.

Окремий конфлікт у сім’ї, випадкова образа чи навіть повторювані сварки — це не психологічне насильство.
Насильство — свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви. Це ускладнює для постраждалих ефективний захист почуттів та інтересів, саме тому психологічне насильство щодо дітей найчастіше виправдовують перевагою у досвіді, виховними потребами, нездатністю дітей самостійно подбати про себе.

Відтак, кількість – жертв психологічного насильства найбільша з-поміж усіх його видів — 65%.

ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.
Ви зіткнулися із економічним насильством, якщо вас:
• Обмежують у доступі до власних коштів чи забороняють використовувати власні кошти так, як ви вважаєте за потрібне;
• Пошкоджують ваше майно;
• Позбавляють або тобі перешкоджають у доступі до їжі, житла, майна;
• Обмежують у можливості працевлаштування, забороняють навчатися чи працювати;
• Примушують до жебрацтва;
• Шантажують.

Економічне насильство часто важко припинити, оскільки жертва цілковито позбавлена ресурсів для самостійного життя і залежна від допомоги сторонніх.

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).
Ви зіткнулися із сексуальним насильством, у випадку:
• Зґвалтування;
• Примусу до небажаних сексуальних контактів;
• Дотики до інтимних частин вашого тіла проти вашої волі;
• Примусу до сексу з іншими людьми;
• Примусу до збочених форм сексуальних відносин;
• Примусу займатися порно-індустрією чи секс-бізнесом;
• Примусу до вагітності або аборту;
• Примусу до спостереження за статевим контактом кривдника.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА?

Досить часто особи, які постраждали від домашнього насильства, не знають куди можна звернутися за допомогою, і тому про те, що
сталося – замовчують, чим ще більше погіршують ситуацію. Домашнє насильство можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати!

Куди може звернутись постраждала особа або законний представник:

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ТА ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ
Цілодобово, безкоштовно, анонімно надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
• 15-47 – безкоштовна цілодобова “гаряча” лінія для жертв домашнього насильства;
• 116-123 (з мобільного) та 0 800 500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна “гаряча” лінія з попередження домашнього насильства;
• 116-111 (з мобільного) та 0 800 500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча “гаряча” лінія
• 0 800 213-103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги.

Уповноважені підрозділи органів НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (за номером 102 чи номером територіального відділу або відділення поліції *його можна знайти за ПОСИЛАННЯМ  здійснюють:
– оперативне реагування на виклик,
– інформування щодо подальших дій
– винесення кривднику терміново заборонного припису
– за потреби скерування вас (разом із дітьми) до безпечного притулку для постраждалих осіб.

МЕДИЧНІ УСТАНОВИ (швидка медична допомога – 103)

Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, зверніться до лікаря для отримання медичної допомоги та документування у медичній картці ознак того, що з вами сталося. Надалі це допоможе притягнути кривдника до відповідальності, якщо ви звернетеся до правоохоронних органів.

МОБІЛЬНА БРИГАДА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ особам, які постраждали від домашнього насильства
(гаряча лінія – 0 800 307 305) здійснює:
– надання психологічної допомоги та належних соціальних послуг постраждалим особам;
– реагування та надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, які потребують термінової допомоги, зокрема – шляхом кризового та екстреного втручання;
– інформування постраждалих осіб щодо послуг (медичних, соціальних, психологічних, правових тощо), які вони можуть отримати для подолання наслідків насильства, та щодо надавачів таких послуг, зокрема інших загальних або спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.

У Львівській міській територіальній громаді Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі здійснює прийом за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 47, за тел. 38 (066) 928-37-02 (viber), +38 (067) 490-02-23.
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі здійснює близько 20 виїздів щотижня.

КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА ЗМІШАНОГО ТИПУ “ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ “ДЖЕРЕЛО”, ФІЛІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ: ВІДДІЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ:
м. Львів, вул. Театральна, 10 (2 поверх), тел. (032) 254-61-28, (032) 254-61-30.
Послуги, які надає Філія соціальної роботи та психологічної підтримки:
* Надає якісну і оперативну, допомогу, здійснюємо захист і підтримку особам, які постраждалим від домашнього насильства.
* Консультує з правових та соціальних питань.
* Залучає фахівців (психологів Центру) для надання психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства.
* Здійснює оцінку потреб сім’ї/особи/дітей та допомагаємо шукати шляхи їх задоволення.У разі виникнення внаслідок вчинення домашнього насильства складних життєвих обставин – здійснює соціальний супровід.
* Проводить профілактичні заходи з кривдниками. У разі, якщо причиною насильства є наявність у кривдника залежностей – проводить мотиваційне інтерв’ю з метою спонукання проходження кривдником лікування та реабілітації.
* Спонукає і скеровує кривдників для проходження корекційних програм. Коли жертвою домашнього насильства стають діти – здійснює оперативні заходи за підтримки відділу “Служба у справах дітей” та ювенальної поліції з метою забезпечення прав дитини.
* Проводить заходи, спрямовані на організацію цікавого дозвілля дітей, що постраждали від домашнього насильства або були присутні при вчиненні домашнього насильства.
* Проводить профілактичні заходи серед учнівської молоді та дорослих мешканців Львова спрямовані на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя та відповідального ставлення до сімейних цінностей.
За роботою Філії соціальної роботи та психологічної підтримки можна слідкувати у соціальних мережах:
Інстаграм , Фейсбук .

УПРАВЛІННЯ “СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ” департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради: пл. Ринок, 1, телефон (032) 235-40-40, (032) 297-58-83.
Якщо у вашій сім’ї є діти, вони так само або страждають від насильства, або є його свідками. Відповідна служба захистить права дітей.

ВІДДІЛ З ПИТАНЬ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (координація суб’єктів взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі): вул. Галицька, 21, тел. (032) 235-48-85.

ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЦЕВИЙ ЦЕНТР НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ: вул. Генерала Чупринки, 71,
тел. (032) 237-08-09
Особи, постраждалі від домашнього насильства, мають право отримати послуги адвоката безкоштовно.

Контакти місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ви можете знайти за ПОСИЛАННЯМ :

ОРГАНИ СУДОЧИНСТВА:
Залежно від ступеню тяжкості насильства суд, зокрема, може до півроку обмежити доступ кривдника до вас та ваших дітей, а також скерувати його до проходження спеціальної програми, спрямованої на змінення його поведінки в сім’ї.
– Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області: вул. Драгоманова, 25, тел. (032) 260-03-98, веб-сайт.: https://lv.court.gov.ua/tu14 

– Львівський окружний адміністративний суд: вул. Чоловського, 2, тел. (032) 261-58-10.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА:

За вчинення домашнього насильства в Україні передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність. Домашнє насильство було визнано злочином у січні 2019 року, коли набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” 

Терміновий заборонний припис

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
• зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
• заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
• заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику.

Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку , затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Обмежувальний припис стосовно кривдника

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
• постраждала особа або її представник;
• у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини;
• батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
• у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи;
• опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
• заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
• усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
• обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
• заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
• заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
• заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України .
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України .

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальний кодекс України

Стаття 126-1 Домашнє насильство
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 153. Сексуальне насильство
1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
2. Сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 , 154 , 155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА:

1. Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” 
2. Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” 
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» 
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 654 «Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі» 
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 «Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі» 
6. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654 “Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника” 
7. Спільний наказ Міністерства соціальної політики та МВС від 13.03.2019 № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» 
8. Наказ Міністерства соціальної політики від 01.10.2018 № 1434 «Про затвердження Типової програми для кривдників» 
9. Наказ Міністерства освіти і науки від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами» 
10. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 № 278 «Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги» 
11. Наказ Міністерства соціальної політики від 11.12.2018 № 1852 «Про утворення Державної установи «Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей»