Увага! Нашестя сарани!
У зв’язку з поширенням сарани перелітної (Locusta migratoria) у Запорізькій і Харківській областях та запровадження особливого режиму у Запоріжжі, необхідно під час проведення обстежень сільськогосподарських угідь та інших угідь звертати максимальну увагу на розвиток і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, зокрема сарани перелітної. Сарана є одним з найбільш небезпечних і злісних шкідників у світі.
|
Сарана перелітна (Locusta migratoria) поодинока фаза. |
Прус італійський (Calliptamus italicus L) |
Для України найбільш потенційно небезпечні серед саранових стадні види – італійська сарана (прус) і перелітна (азіатська) сарана. Шкідливість саранових обумовлена надзвичайно високою інтенсивністю живлення, здатністю до масового розмноження та перельотами деяких видів на великі відстані. Під час масової міграції ними може бути знищений весь посів в найкоротші терміни. Недобір урожаю може становити від 25% до 100%.
Зимує перелітна сарана у ґрунті, у фазі яйця у кубушках на глибині 5-8 см; у кожній кубушці, як правило, налічується від 50 до 100 яєць, інколи до 115шт. Навесні, за температури ґрунту 23° відбувається масове відродження личинок. Розвиток личинки, в залежності від умов природнього середовища, зазвичай проходить 35-45 днів. Личинка має 5 віків. Тіло імаго шкідника велике 3,5-5,5см у довжину, від зеленого до бурого кольору, вкрите дрібними плямами. При збільшені кількості особин у популяції нервова система личинки сприймає їх сигнал та перемикає розвиток у стадну форму: більш яскраву - буро-червону личинку замість зеленої. Швидкість льоту дорослої крилатої сарани коливається від 8 до 10 км за годину. Відстань, яку пролітає сарана за добу : вдень – 3-40 км, вночі до 15км. Однак, при сприятливих метеорологічних умовах(перенесення вітром), відстань може сягати до 500 км. Через 30-40 днів після окрилення стадна перелітна сарана починає відкладати яйця у кубушки, після чого гине.
Сарана - типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам - кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. В наших кліматичних умовах зима і є основним стримуючим фактором поширення шкідника. Одна доросла особина сарани може відкласти яйця лише раз – у вересні. Низькі зимові температури та відповідний комплекс агротехнічних заходів сприяють зменшенню чисельності шкідника.
Основні «резервуари» популяції мешкають в заплавних луках у дельтах великих річок. Масове розмноження сарани відмічається тільки у жаркі і засушливі періоди, що ми спостерігаємо цього року, особливо у східних областях України.
З метою попередження можливих втрат сільськогосподарських культур важливо своєчасно виявляти місця концентрації комах і вживати відповідних заходів. Насамперед, треба провести обстеження місць-резервацій саранових: неорні землі, узлісся, посіви багаторічних трав, пасовища та інші необроблювані землі. А потім - обстеження прилеглих посівів сільськогосподарських культур, особливо соняшнику, кукурудзи, баштанних, овочевих тощо.
Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9-ої години, або з 18-ої години і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на вершинах рослин. Найбільш активні вони в теплі ясні дні і, навпаки, стають майже нерухомі у дощову, похмуру погоду і найхолодніші нічні та вранішні години.
Захисні обробки посівів інсектицидами проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку у ранкові та вечірні години. Порогові рівні шкодочинності саранових: ЕПШ личинок нестадних кобилок 5-10, італійського пруса 2-5 екз/м.кв. Рекомендовані препарати проти саранових на люцерні(насіннєві посіви), соняшнику, цукрових буряках, яблуні, груші, житі, ячменю, пшениці : Карате Зеон(0,15-0,4л/га), Моспілан(0,05-0,075л/га), Догма(0,2-0.3л/га), Сумітіон(0,8-1,5л/га), Фастак (0,15-0,2л/га) та інші. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків. Хімічні заходи слід завершити до окрилення сарани.
Захисні обробки проводять засобами захисту рослин згідно «Переліку…», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Підготувала Оксана ЗАБУЖНА,
державний фітосанітарний інспектор
