Вимоги щодо застосування пестицидів, агрохімікатів та запобігання отруєння бджіл
Негативний вплив на здоров’я людини мають усі без винятку пестициди, при цьому клінічні прояви залежать від їх токсичності, кількісного та часового впливу. Найбільш небезпечними щодо впливу на людей є інсектициди. Як правило, це результат сильної дії фосфорорганічних інсектицидів та похідних карбамінової кислоти.
Основними проявами інтоксикації є збудження центральної нервової системи, підвищена секреція залоз, спазми та фібриляція різних груп м’язів, судоми.
Отруєння гербіцидами може викликати подразнення слизових оболонок та шкіри, а вдихання розпиленої речовини спричиняє кашель, відчуття печії у носі та грудній клітині.
Гострий токсичний ефект від фунгіцидів малоймовірний, може траплятись лише після споживання протруєного насіння. Фунгіциди можуть викликати також подразнення шкіри та очей.
Наявність пестицидів у продуктах харчування та воді, при тривалому надходженні в організм людини, навіть у незначних дозах, призводять до загального ослаблення імунної системи.
Профілактичні заходи отруєнь пестицидами включають наступні напрямки :
- Дотримання суб’єктами господарювання аграрного сектору вимог Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98.
Згідно санітарних правил, всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10° C.
Завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).
Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням — 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту.
- У випадку застосування авіації для обробки полів агрохімікатами, обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996р №382. Основні вимоги останніх зводяться до наступного : перед авіаційним розпиленням пестицидів, замовник таких робіт повинен за три дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце та строки використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність переміщення пасік на відстань більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також, замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, у тому числі із зазначенням строків розпилення, на відстані 300 метрів від місця розпилення, та на дорогах, які проходять через відповідні поля. Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів, допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами.
Окрім того, згідно вищезгаданого СанПіНу, забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані ближче ніж:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Згідно цього ж нормативного документу, авіаційне застосування мінеральних добрив та біологічних препаратів дозволяється при дотриманні санітарно-захисної зони від ділянок обробки до населених пунктів, тваринницьких та птахоферм, джерел водопостачання – не менше 500 м та швидкості руху вітру до 8 м/сек.
Усі вищеперелічені санітарні вимоги є обов’язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами.
Майже 80% рослин запилюються перехресним методом – за допомогою комах (бджоли, оси, метелики). Без інтенсивного запилення за допомогою бджіл не можливо отримати високі урожаї таких культур, як ріпак, соняшник, гречка та плодових дерев. Вважають, що бджоли забезпечують 30% урожайності культур.
В нашому районі з двох форм ріпаку (озимого і ярого) вирощують в основному озимий. Технологія вирощування передбачає запилення бджолами під час цвітіння ріпаку, що значно підвищує його урожайність. Та як захистити культурні рослини від шкідників та при цьому не зашкодити бджолам?
Профілактика отруєння бджіл базується на суворому дотриманні регламентів застосування токсичних для бджіл речовин. Для попередження отруєння пестицидами бджіл на ріпакових полях та інших квітучих рослинах , відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», керівникам господарств необхідно не пізніше, ніж за три доби до початку хімобробки, попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється місце, час і спосіб проведення обробки, назва пестициду, ступінь і строк дії токсичності препарату, а також вказується час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл. Не допускають обробку квітучих медоносів під час масового льоту бджіл.
Щоб запобігти проблемі отруєння бджіл, потрібно використовувати малотоксичні для них інсектициди та препарати, які мають виражені репелентні (відлякуючі) властивості, завдяки чому бджоли уникають оброблених ділянок. При контакті з такими препаратами, бджоли починають енергійно чистити свої хоботки і вусики. Стресовий стан змушує їх повернутися до вулика і оберігає від набору смертельної дози препарату. Потрібно пам'ятати, що нешкідливими для бджіл є інсектициди 3-4 класу токсичності, за умови використання їх у вечірній час та ізоляції бджолосімей як мінімум на 12-24 год.
Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (після 18) години, або в нічний час. Як виняток, у похмурі і прохолодні дні допускається проведення обробок у денні години, коли температура повітря нижче +10° C. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Обприскування проводяться при швидкості вітру 3-4 м/с. 3абороняється залишати пестициди і агрохімікати без охорони в місцях застосування.
Автор:
Оксана ЗАБУЖНА,
державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
