Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у господарствах Золочівського (Бродівського) району в осінній період 2021 року
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Розвиток хвороб зернових колосових культур впродовж цьогорічної вегетації створив запас інфекції гельмінтоспоріозу, борошнистої роси, іржі, септоріозу, фузаріозу, збудників пліснявіння насіння, твердої та інших видів сажок, які зберігаються на стерні, подрібненій соломі. Значні запаси збудників хвороб, що накопичилися на полях, вимагають обов'язкового протруювання насіння. За відсутності сажкових патогенів, протруювання насіння поєднують з його обробкою біопрепаратами (Планриз-БТ, в.с., 2 л/т), або регуляторами росту рослин, які підвищують схожість та енергію проростання насіння, стійкість рослин до несприятливих факторів середовища. Ці препарати володіють антистресовими властивостями, позитивно впливають на кущіння.
Насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, повинно бути протруєно.
Протруюють насіння завчасно (за 2-3 тижні), або безпосередньо перед сівбою. Системними протруйниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати зерно за день або в день сівби. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Застосовують інсектицидно-фунгіцидні препарати на основі діючих речовин: тіаметоксам, 262,5 г/л + дифеноконазол, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л. За норми витрати 1-2 л/т насіння ці протруйники ефективні проти спектру хвороб, зокрема, кореневих гнилей (фузаріозних, гельмінтоспоріозних, пітієвих), сажок, альтернаріозу; за норми 1,5-2 л/т посіви захищають від озимої совки, хлібного туруна, злакових мух, хлібної блішки.
З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння проводять обробку мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – регуляторами росту рослин.
За умов вологої осені ранні сходи та молоді рослини озимих культур протягом жовтня – листопада і до випадання снігового покриву, насамперед на хорошому агрофоні, можуть уражувати кореневі гнилі, борошниста роса, іржа, плямистості різних видів. Хворі рослини слабшають і можуть загинути під час перезимівлі. Вірогідність захворювань посилюватиметься у випадку сівби не протруєним насінням (особливо це стосується жита, тритікале). Тому за появи інфікування рослин озимини мікопатогенами посіви обприскують.
Загрозу сходам та рослинам зернових колосових культур завдаватимуть сисні фітофаги (злакові попелиці, цикадки, мухи), на зменшення чисельності яких впливатиме поєднання різних способів і методів захисту рослин. Так, вчасно проведені агротехнічні заходи підвищать толерантність рослин до пошкодження їх внутрішньостебловими шкідниками – личинками шведських і гессенської злакових мух – і будуть ефективними проти ураження посівів хворобами.
Динаміка збільшення чисельності злакових попелиць і цикадок залежатиме від гідротермічних умов. При середньодобовій температурі 13...15° і вище, сухої теплої погоди наприкінці вересня - протягом жовтня зазначені сисні шкідники загрожуватимуть посівам озимини, передусім, як переносники вірусних хвороб. Уражені вірусами рослини знижують зимостійкість і можуть загинути взимку або навесні.
На окремих полях у посівах озимих колосових спостерігатиметься шкідливість личинок хлібної жужелиці (туруна), особливо на площах, де проводили посів по стерньових попередниках.
Більшість бур’янів у жовтні вже зійдуть і розпочнуть вегетацію. Одним з селективних гербіцидів, які придатні для внесення восени, є препарати на основі амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + антидот мефенпірдиетил, 250 г/л (гроділ Максі OD, о.д., 0,11 л/га), або на основі пендиметалін,250г/л+ізопротурон,125 г/л (марафон, к.с., 4 л/га), які виявляють стабільну ефективність незалежно від наявності ґрунтової вологи восени.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР
Для отримання високого та якісного врожаю озимого ріпаку, інтенсивна технологія обробітку передбачає комплексне використання засобів захисту рослин. При вирощуванні ріпаку в осінній період важливо не допустити переростання рослин і досягнути оптимальної фази для їх входження у зиму. За умови застосування
регуляторів росту на основі хлормекват-хлориду (стабілан та ін.) можна зберегти більше 80% рослин. Обробка посівів озимого ріпаку хлормекват-хлоридом зумовлює зменшення довжини стебла, збільшення його діаметра та потовщення стінок.
За появи інфекції фомозу, циліндроспоріозу, склеротинії рослини ріпаку захищають карамбою або містіком, які крім блокування розвитку патогенів, запобігають переростанню рослин та сприяють покращенню перезимівлі.
У системі догляду за посівами озимого ріпаку важливе місце належить захисту рослин в період утворення розетки від таких шкідників як личинки ріпакового трача (ЕПШ 2 екз./кв.м, або 2 пошкоджені рослини на кв.м), капустяна попелиця (ЕПШ 10% заселених рослин), хрестоцвітих клопів, гусені біланів, совок. За умов теплої сухої погоди шкідливість фітофагів прогресуватиме, тому обов’язковим є обприскування піретроїдними або фосфорорганічними інсектицидами.
На посівах соняшнику пізніх строків сівби до третьої декади вересня на кошиках продовжиться харчування гусені листогризучих совок, соняшникової вогнівки. Механічні пошкодження гусінню та іншими шкідниками сприяють проникненню збудників інфекцій, що викликають гнилі кошиків різної етіології. При випаданні опадів на пошкоджених посівах можливо інтенсивне поширення і розвиток білої, сірої гнилей. Ці хвороби при збігу сприятливих абіотичних і біотичних чинників можуть нанівець звести зусилля фермера при вирощуванні культури, що пояснюється значним пристосуванням збудників цих захворювань.
Тому для зниження шкідливості цих хвороб необхідно планувати проведення десикації, яка перериває їх розвиток. Для контролю розвитку шкідників після збирання врожаю подрібнюють рослинні рештки і заорюють їх в ґрунт.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР
Ґрунтові шкідники картоплі та овочевих культур мігруватимуть у нижні шари ґрунту для перезимівлі. На окремих посівах дохарчовуватимуться листоїдні шкідники (гусінь біланів, совок, інші), які з часом також набуватимуть оптимальних фаз для перезимівлі. Пошкодження бульб та коренеплодів, яких завдаватимуть дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів та інших ґрунтових шкідників, впливатимуть на збереження урожаю в зимовий період. При закладанні на зберігання пошкоджені бульби та коренеплоди швидше інфікуватимуться збудниками грибкових і бактеріальних захворювань, а також слугуватимуть джерелом інфекції для сусідніх, поки що здорових бульб і коренеплодів. Тому для попередження втрат від хвороб всю продукцію перед зберіганням обробляють біопрепаратом планриз,в.с., або іншими.
В осінню пору, ще до настання заморозків завершують збирання спочатку моркви, буряків, редьки, пастернаку, селери, петрушки кореневої, а потім капусти білоголової пізньої і брюссельської, цибулі порею, хрону. Для знищення імаго і личинок шкідників, безпосередньо перед настанням морозів на заселених ґрунтовими фітофагами ділянках проводять перекопування ґрунту.
На пізніх сортах капусти може посилитися прояв судинного та слизового бактеріозів. При збиранні культури середньопізніх і пізньостиглих сортів, на ділянці, де в поточному році була виявлена кила, спочатку зрізують головки, а качани не висмикують. Обкопують землю навколо них якомога глибше, качани разом із прилягаючою до них землею складають на ноші, виносять з ділянки і закопують глибше в яму. При осінньому перекопуванні ґрунту вносять на цю ділянку вапно-пушонку (до 10 літрових банок на 10 кв.м), або деревну золу, збільшивши її дозу вдвічі. На ураженій ділянці не вирощують чотири-п'ять років не лише капусту, але й інші рослини родини хрестоцвітих (редиску, ріпу, редьку, брукву). При ранньому виявленні кили рясний полив і глибоке підгортання трохи стримують її розвиток, але врожай знижується.
На присадибних ділянках після збирання врожаю пізніх овочевих культур і очищення площі від рослинних решток, завершують обробку ґрунту для озимого, підзимнього і весняного посівів.
БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ
Осередково сходи озимих зернових культур пошкоджуватимуть ґрунтові шкідники - дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів, інші поліфаги, які знищують насіння, проростки і сходи. На забур'янених після парових та інших ранніх попередників площах озимини створюватимуться передумови розмноження озимої та інших видів підгризаючих совок, які можуть пошкодити до 20-50% рослин при зростанні порогу шкідливості вище 2 екз. на кв.м. Тому в усіх господарствах вирішальне значення в захисті посівів від шкідливих комах матиме висока культура землеробства з цілеспрямованим застосуванням відповідних агротехнічних заходів.
Проти личинок коваликів та чорнишів, гусені підгризаючих совок, хлібних жуків, туруна, за 1-5 днів до сівби, насіння обробляють препаратами на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, диметоату, та ін.
Гусінь стеблового (кукурудзяного) метелика останніх віків завершуватиме живлення у посівах кукурудзи та інших товстостеблих культур. Недобір зерна кукурудзи буває при пошкодженні фітофагом нижньої частини стебла. Харчуючись, гусінь перегризає судинно-волокнисті пучки і цим порушує живлення рослин. В результаті сильних ранніх пошкоджень розвивається качан меншого розміру з сильною надзерницею. Вже наприкінці вересня – протягом жовтня гусінь стеблового метелика продовжить переміщення у нижню частину стебла, де вона залишиться зимувати. Тому для попередження розмноження шкідника у наступному році, проводять низьке зрізування стебел культури. Крім прямих втрат, пошкодження стебловим метеликом обумовлює збільшення кількості захворювань качанів кукурудзи на фузаріоз та пліснявіння насіння.
Щорічно істотної шкоди сільському господарству завдають мишоподібні гризуни. Природній запас цих гризунів спостерігається в місцях резервації: на багаторічних травах, сінокосах, пасовищах, перелогах, інших землях з підвищеною вологістю. При наявності в жовтні на 1 га озимої пшениці трьох жилих колоній гризунів (по одній парі дорослих полівок у кожній) за сприятливих погодних і кормових умов протягом зими і весни (до червня) вони дадуть потомство до 600 полівок, які за відсутності боротьби з ними здатні повністю знищити врожай пшениці. Тому важливо обстежувати посіви.
Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через дотримання агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту.
Для винищення мишоподібних гризунів застосовують біологічні чи хімічні препарати (зернові принади), або вносять аміачну воду (150-200 г в нору).
О.Забужна
