ПАВУТИННИЙ КЛІЩ – НЕВИДИМИЙ АГРЕСОР НА ПОСІВАХ СОЇ
Літня спека та тривала засуха створюють ідеальні умови для масового розмноження одного з найнебезпечніших шкідників — павутинного кліща. Через мікроскопічні розміри аграрії часто помічають проблему занадто пізно. Це призводить до стрімкої втрати врожаю сої та інших польових культур.

Павутинний кліщ — це загальна назва для дрібних шкідників із родини Tetranychidae, які шкодять багатьом сільськогосподарським культурам, зокрема сої, соняшнику, цукровим бурякам, огіркам, томатам, плодовим деревам і ягідним культурам. В Україні павутинний кліщ — особливо актуальний шкідник у періоди посухи. Шкідник має надзвичайно високий потенціал розмноження за температури повітря вище +25...+30°C та низької відносної вологості повітря (35–50%). За таких умов одне покоління кліща розвивається всього за 5–10 днів, що призводить до швидкого заселення посівів. Одна самка здатна відкласти до 100–150 яєць. За сезон може розвинутися до 10-12 поколінь кліща.
Дорослі кліщі дрібні (до 0,5 мм), з овальним тілом червонуватого або жовто-зеленого кольору. Створюють павутиння, під яким ховаються та активно розмножуються. Кліщі живуть і харчуються на нижньому боці листків, висмоктуючи клітинний сік. На листі з'являються дрібні білуваті або жовті цятки, які згодом зливаються. Листок набуває мармурового забарвлення, буріє, засихає та передчасно опадає. Пошкоджені рослини різко знижують інтенсивність фотосинтезу, втрачають вологу, що призводить до формування дрібного, щуплого насіння або повної загибелі рослин.
Найбільш шкодочинним фітофагом сої вважається звичайний павутинний кліщ. Саме соя є однією з найбільш привабливих культур для цього шкідника. Масове заселення полів збігається з фазами бутонізації, цвітіння та формування бобів. Колонії заселяють нижній бік листків, проколюють клітини рослини та висмоктують клітинний сік.
Наслідки діяльності шкідника на сої:
- на листках з’являються дрібні білі або жовтуваті цятки («мармуровість»), які згодом зливаються;
- уражене листя буріє, засихає та передчасно опадає;
- через брак поживних речовин рослина скидає квіти та вже сформовані боби;
- насіння у бобах, що залишилися, стає дрібним, щуплим, втрачає схожість.
У фази цвітіння та наливу бобів втрати врожаю сої від неконтрольованого поширення кліща можуть сягати від 30% до 60%, а в окремих осередках — призвести до повної загибелі посіву.
Також павутинний кліщ пошкоджує інші культури:
Соняшник: кліщ викликає передчасне старіння та всихання середнього і верхнього ярусів листя, що знижує налив насіння.
Кукурудзу: шкідник підіймається знизу вгору по рослині, нищить листовий апарат, що веде до поганого заповнення качанів.
Цукрові буряки: уражене листя в’яне і засихає, через що різко падає цукристість коренеплодів.
Овочеві культури: баклажани, томати та огірки у відкритому ґрунті під дією кліща висихають за лічені дні.
Для профілактики появи павутинного кліща потрібен регулярний огляд рослин — особливо з нижнього боку листків. У разі виявлення шкідника на рівні економічного порогу шкодочинності необхідно провести обприскування посівів.
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ):
- Соя: 2–3 кліщі на один трійчастий листок до цвітіння або 10 кліщів на листок у період формування бобів (чи за заселення 10–12% рослин).
- Кукурудза: 5–10 кліщів на листок.
- Соняшник та цукрові буряки: поява перших вогнищ шкідника на краях поля.
Профілактика появи павутинного кліща:
Регулярний огляд рослин — особливо з нижнього боку листків.
Використання сівозміни та висівання культур, менш сприйнятливих до шкідника.
Біологічні заходи:
Застосування природних ворогів — хижих кліщів (Phytoseiulus persimilis).
Обробка біопрепаратами на основі Beauveria bassiana.
Методи боротьби з павутинним кліщем
Хімічні методи:для ефективного контролю чисельності павутинного кліща застосовуються акарициди або інсектициди з акарицидною дією, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».
Оскільки кліщі не є комахами (вони належать до класу павукоподібних), звичайні інсектициди проти них не діють. Для боротьби необхідно використовувати спеціалізовані препарати — акарициди або інсектоакарициди. Ефективними акарицидами проти павутинного кліща є препарати контактно-системної та кишкової дії, такі як Вертімек, Енвідор, Масаї, Аполло, Омайт та інші.
Рекомендації щодо застосування акарицидів:
- Чергування засобів: Кліщі швидко звикають до одного препарату.
- Використовуйте за чергою два різні засоби з інтервалом у 7–10 днів.
- Кратність і температура: За температури близько +20 °C обробку роблять 2–3 рази, за сильної спеки (понад +25 °C) цикл скорочують, оскільки цикл розвитку шкідника прискорюється.
- Якість покриття: Ретельно обприскуйте рослину з усіх боків, особливо нижню частину листя, де найчастіше ховаються кліщі, для кращої ефективності додавати прилипач. Обробку проводити при появі перших колоній кліща.
Успішне вирощування сільськогосподарських культур в умовах сучасного клімату неможливе без регулярного моніторингу полів, контролю економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та профілактики появи шкідників на посівах. Пам'ятайте: витрати на вчасний моніторинг та якісний акарицидний захист завжди менші, ніж втрати від недобору врожаю. Будьте на крок попереду шкідника, і ваші поля віддячать високою продуктивністю!
Оксана ЗАБУЖНА,
державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області